Луганський апеляційний суд скасував рішення Білокуракінського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року в цивільній справі за позовною заявою громадянина К. до АТ «Укрзалізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В ході судового розгляду колегією суддів Луганського апеляційного суду було з’ясовано, що громадянин К перебував у трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця» та був звільнений з посади 17 липня 2017 року на підставі п.1 ст.40 КзпП України у зв’язку із скороченням штату. З березня 2017 року відповідач припинив виплачувати заробітну плату, внаслідок чого, заборгованість по заробітній платі за період з березня по липень 2017 року та за липень 2016 року становить 25740 грн.
Рішенням Білокуракінського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року у задоволені позову громадянина К. до АТ «Укрзалізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі було відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням громадянин К. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що нарахування заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року позивачу не провадилось через відсутність первинних документів та захоплення підприємства невідомими особами, відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією з 16 березня 2017 року.
За таких обставин, надані позивачем копії розрахункових листів за період з березня по липень 2017 року не можна визнати належними та допустимими доказами нарахування відповідачем заробітної плати позивачу, оскільки останні містять печатку підприємства, реорганізованого шляхом злиття у виробничий підрозділ, а отже, надані позивачем документи засвідчені печаткою не відповідача по справі. Факт роботи позивача у період з другої половини березня 2017 року по липень 2017 року, наявність та розмір заборгованості не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Дослідивши матеріали справи, Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача К. про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню частково, а рішення Білокуракінського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року, про відмову у задоволені позову про стягнення з АТ «Укрзалізниця» заборгованості по заробітній платі – скасуванню та ухвалив нове судове рішення, яким стягнув з АТ «Укрзалізниця» на користь позивача К. заборгованість по заробітній платі за липень 2016 року у розмірі 559 грн 94 коп з урахуванням утриманих податків та інших обов’язкових платежів. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
Пресслужба Луганського апеляційного суду
_03_03.png)
